Подальші кроки на шляху США до промислової декарбонізації

Цемент, бетон і сталь складають більшу частину будівель, доріг та інших конструкцій, на які ми покладаємося щодня, але це пов’язано з кліматичними витратами.

Виробництво цементу, як основного інгредієнта бетону, і сталі разом дають близько  16% світових викидів вуглекислого газу (CO ₂ ) .

Хороша новина полягає в тому, що за останні роки зріс імпульс промислової декарбонізації (див. Малюнок 1 нижче). Сполучені Штати спостерігають  бурхливу активність  , спрямовану на надання пріоритету державним закупівлям цементу, бетону та сталі з низьким вмістом вуглецю, і нещодавно приєдналися до міжнародної Ініціативи глибокої промислової декарбонізації. Імпульс на міжнародному рівні зростав завдяки таким ініціативам, як  Ініціатива промислової декарбонізації Організації промислового розвитку ООН, Коаліція перших учасників Всесвітнього економічного форуму  та партнерство ConcreteZero  та  SteelZero Climate Group   .

Ці нові міжнародні зусилля важливі, оскільки  міжнародна співпраця  буде ключовою для декарбонізації промислового сектора. Продукція важкої промисловості, наприклад цемент і сталь, часто торгується через кордони, тому спільні інновації та навчання можуть прискорити розробку та впровадження технологій декарбонізації, необхідних для переходу до низьковуглецевих технологій.

Участь США в цих ініціативах важлива для того, щоб допомогти вирішити проблему  30% викидів США  , які надходять від промислового сектора, і забезпечити конкурентоспроможність вітчизняних виробничих процесів на міжнародному рівні. Така участь також може продемонструвати лідерство в промисловій декарбонізації, допомогти зберегти конкурентоспроможність промислових товарів, що продаються на міжнародному ринку, і дати поштовх процесу узгодження стандартів і визначень декарбонізації через кордони.

Участь США в Ініціативі глибокої декарбонізації промисловості

Серед міжнародних спільних зусиль Міжнародна ініціатива глибокої декарбонізації (IDDI) є особливо важливою, оскільки її перша у своєму роді  обіцянка «зелених державних закупівель» (GPP)  стає найбільшою міжнародною ініціативою державних закупівель у промисловому секторі.

Започаткована у вересні 2022 року програма GPP Pledge заохочує уряди створювати ринки цементу, бетону та сталі з низьким рівнем викидів через державні закупівлі альтернатив з низьким вмістом вуглецю. Це важливо, тому що міжурядова співпраця з декарбонізації раніше не спостерігалася в такому масштабі в промисловому секторі. А оскільки уряди є головними покупцями будівельних матеріалів, державні закупівлі можуть бути ефективним способом пришвидшити розвиток ринку та стимулювати попит. У всьому світі на проекти громадського будівництва припадає  40% закупівель цементу та бетону та 25% закупівель сталі .

Протягом минулого року робочі групи IDDI, що складаються з національних урядів, компаній та інших зацікавлених сторін, спільно розробили структуру збору даних і звітності, встановили стандарти для продуктів з низьким вмістом вуглецю та встановили міжнародні цілі для GPP Pledge. GPP Pledge має на меті використовувати державні закупівлі для стандартизації вимірювань і звітності щодо інтенсивності вуглецю в матеріалах і збільшення попиту на будівельні матеріали з майже нульовим рівнем викидів.

Члени IDDI повинні взяти на себе зобов’язання щодо одного з наступних рівнів амбіцій у рамках зобов’язання GPP:

• Рівень 1 : до 2025 року вимагати розкриття вмісту вуглецю в цементі/бетоні та сталі, закуплених для проектів громадського будівництва.
• Рівень 2 : разом із рівнем 1 провести оцінку життєвого циклу проекту до 2030 року та досягти нульових викидів у всіх громадських будівництвах до 2050 року.
• Рівень 3 : поряд з рівнями 1 і 2 вимагати закупівлі цементу/бетону та сталі з низьким рівнем викидів у проектах громадського будівництва на найвищому національному рівні амбіцій до 2030 року.
• Рівень 4 : Разом з рівнями 1, 2 і 3 вимагають закупівлі частки цементу та/або сирої сталі з майже нульовим рівнем викидів для фірмових проектів.

Окрім Сполучених Штатів, членами IDDI є Канада, Великобританія, Німеччина, Індія, ОАЕ, Саудівська Аравія, Японія та Швеція. Після приєднання до IDDI країни-члени повинні визначитися зі своїм рівнем зобов’язань у рамках GPP Pledge. Кілька країн розпочали цей процес через низку національних консультацій. Додаткові країни та деталі щодо рівнів зобов’язань очікуються на COP28 наприкінці 2023 року. 

Наступні кроки для США

Приєднання США до IDDI є важливим першим кроком до промислової декарбонізації, але рівень його зобов’язань ще належить визначити. Пропозиція адміністрації Байдена, висунута в листопаді 2022 року, вимагатиме від великих федеральних підрядників розкривати інформацію про викиди парникових газів і встановлювати цілі декарбонізації. У разі прийняття запропоноване правило відповідатиме Рівню 1 Обов’язки GPP. Однак США повинні прагнути не лише до першого рівня зобов’язань. США повинні максимізувати вплив приєднання до цієї ініціативи, взявши на себе амбітні зобов’язання, підкріплені швидкими діями.

У той же час залишаються питання про те, як (і протягом якого часу) США зможуть узгодити внутрішні процеси та стандарти з IDDI та іншими міжнародними стандартами. Проблема з таким узгодженням здебільшого пов’язана з відмінностями у виробничих практиках і галузевих стандартах між США та іншими країнами, що може призвести до стандартів декарбонізації та контрольних показників, які неможливо порівняти безпосередньо. Як попереджає Міжнародне енергетичне агентство у звіті про міжнародне співробітництво за 2022 рік, без транскордонного узгодження для вирішення цих розбіжностей досягнення цільових показників чистих нульових викидів у важкій промисловості може бути відкладено на десятиліття.

Для цементу, бетону та сталі це вимагатиме узгодження стандартів і контрольних показників для вимірювання та встановлення обмежень на викиди парникових газів між США та ініціативами, в яких вони беруть участь, а також з іншими країнами-членами. Послідовний  збір даних і стандарти звітності  є життєво важливими першими кроками для моніторингу довгострокового прогресу декарбонізації та постійного та достовірного маркування продукту такими позначеннями, як «низькі викиди» або «майже нульові викиди». Оскільки жодна особа чи орган не має регуляторного нагляду за розробкою стандартів, країнам, у тому числі США, потрібно буде співпрацювати, щоб узгодити свої механізми звітності, такі як  екологічні декларації продуктів , щоб бути узгодженими через кордони. Порівняльні показники, що визначають цемент і сталь із майже нульовим і низьким рівнем викидів, також повинні бути узгодженими між міжнародними ініціативами та між цими ініціативами та національною політикою закупівель США, щоб уникнути невідповідності цілей декарбонізації. Зусилля в цьому просторі сьогодні в США та за кордоном, такі як IDDI, First Movers' Coalition, SteelZero, ConcreteZero та Buy Clean, мають схожі цілі, але використовують різні визначення, що може спричинити плутанину та невідповідне порівняння (див. таблицю нижче).

Приєднання до IDDI залучає США до поточних дискусій щодо гармонізації стандартів за кордоном для розвитку ринків цементу та сталі з низьким вмістом вуглецю. Ця участь допоможе переконатися, що промисловий сектор США має хороші можливості для початку узгодження своїх внутрішніх стандартів, впровадження найсучасніших технологій та впровадження інновацій нарівні з міжнародним співтовариством.

У той же час участь США в IDDI також посилає сигнал про те, що країна серйозно налаштована на розвиток міжнародного співробітництва для декарбонізації цементу, бетону та сталі. Однак, щоб реалізувати цей сигнал, Сполучені Штати повинні адаптувати та посилити внутрішню політику відповідно до узгоджених міжнародних стандартів для будівельних матеріалів з низьким рівнем викидів. Це особливо важливо, оскільки США намагаються зменшити свою залежність від  імпортних промислових матеріалів  , одночасно  захищаючи та декарбонізуючи  свої промислові ланцюжки поставок. У зв’язку з  коригуванням кордонів викидів вуглецю  (тобто плата за імпортні товари, такі як сталь і цемент на основі їхніх викидів) на закордонних ринках, американським виробникам знадобиться ця допоміжна внутрішня політика не лише для пом’якшення клімату, але й для забезпечення своєї конкурентоспроможності на світовій арені.

Джерело: www.wri.org