Чи став механізм вуглецевого коригування імпорту (СВАМ) торгівельним бар’єром для українського експорту в ЄС – обговорили на спільному засіданні Митного Комітету та Комітету екології та зеленої економіки ФРУ

У спільному засіданні Митного Комітету та Комітету екології та зеленої економіки ФРУ під головуванням Анатолія Макаренка та Павла Жили взяли участь українські виробники, експерти, які вже мають досвід в цьому питанні, представники Конфедерації данської промисловості, Данського енергетичного агентства, Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України, Міністерства фінансів України, Державної митної служби України та Офісу зеленого переходу при Мінекономіки України, а також представники інших зацікавлених державних органів України.

Події із зовнішньою торгівлею розвиваються дуже швидко. Багато нововведень вводяться в ЄС та мають відчутний вплив на український бізнес. Одним із таких нововведень, яке вже відчули українські компанії–експортери товарів до ЄС є механізм вуглецевого коригування імпорту СВАМ (Carbon Border Adjustment Mechanism)*, під який підпадають певні групи товарів, що є значущими для українського експорту. Ми отримали зміни в Митний кодекс ЄС, який став тим регламентом ЄС, що врегульовує процедури перевірок та подання звітності в рамках СВАМ. Зазначила Юлія Гончарова, заступниця Генерального директора з питань європейської інтеграції Федерації роботодавців України, розпочинаючи спільне засідання Митного Комітету та Комітету екології та зеленої економіки ФРУ.

Що відомо про практичні аспекти реалізації СВАМ, досвід Данії та України, а також яку допомогу своїм членам може надати ФРУ – обговорили на цьому засіданні.

Нагадаємо, що 31 січня 2024 р. закінчився перший звітний період для імпортерів в рамках перехідного етапу застосування CBAM, який розпочався 1 жовтня 2023 р. Передбачено, що компанії-імпортери з ЄС повинні звітувати про викиди вуглецю під час виробництва продукції, яку вони купують за межами ЄС, а з 2026 року будуть купувати СВАМ-сертифікати на кожну тонну СО₂.

То ж як пройшов перший звітний період СВАМ для українських експортерів поділилися представники підприємств:

Генеральний директор «Євро Голд Індастріз» Михайло Шепетько повідомив, що підприємство отримало запит від своїх партнерів з ЄС, яким вони постачають один з видів своєї продукції – металеві драбини. Цей товар займає лише 10% в структурі експорту компанії, але їх тарифний код (CN, УКТЗЕД) підпав під СВАМ. За запитом їх партнерів з ЄС мають заповнити великі та складні xl-файли. «Ми розраховуємо на підтримку чи рекомендації для того, щоб в майбутньому робити це самим, або збільшить кількість компаній, які пропонуватимуть свої послуги у їх заповненні», зазначив він. Наразі компанія скористалася можливостями, які надаються Регламентом (яким затверджено СВАМ), а саме із можливих методів розрахунку власних викидів СО₂, використали значення «за замовчуванням», які пропонує сам Євросоюз, але вже після 31 липня 2024 року імпортери проситимуть вказувати фактичні показники.

Натомість представник Метінвесту зазначив, що підготовка звітності для партнерів з ЄС не є такою важкою, адже компанія вже має досвід у підготовці моніторингової звітності та верифікації, разом з тим, компанія готувалася до впровадження СВАМ в ЄС заздалегідь. Як зауважив представник компанії Андрій Кріль ми розуміємо на скільки воно складне та багатофункціональне. Натомість компанії-партнери Метінвеста зіштовхнулися з іншою проблемою: виникали проблеми у національних органів, що відповідають за СВАМ у державах-членах ЄС з програмним забезпеченням, що не витримало навантаження від поданих звітів, отже існувала затримка в наданні відповідних звітів. Разом з тим, Андрій Кріль звернув увагу на необхідності налагодження ефективного механізму співпраці між органами влади Украни та ЄС з питань регулювання СВАМ, адже це регулювання не є статичним, а буле розвиватися до 2026 року. Україні потрібно активно включатися в цей процес.

«СВАМ – це виклик, з яким ми стикаємося… Для нас це важливо, оскільки ми експортуємо до ЄС», - говорить виконавча директорка Асоціації «Укрцемент» Людмила Кріпка. Для внесення інформації до перехідного реєстру СВАМ нам потрібно знати не лише прямі, а й непрямі викиди СО₂. Непрямі – це викиди при виробництві електричної енергії (виробленої з викопного палива, так з і альтернатних джерел енергії). Моніторинг, звітність та верифікація викидів парникових газів, система торгівлі викидами та СВАМ – взаємопов’язані і їх треба розглядати в комплексі Звіти виробники цементу роблять самостійно, але потрібен верифікатор, який перегляне звіт. Українські верифікатори – мають високі тарифи і не визнані в ЄС, - пояснює Людмила Кріпка.

Як з проходженням тестового періоду справляється бізнес в Євросоюзі – запросили розказати наших партнерів Confederation of Danish Industry (DI). «Є проблеми зі збором даних для СВАМ, адже велику частину інформації мають надати компанії з-за меж ЄС, у яких закуповується продукція. Звіти доволі об’ємні – повідомляють компанії. На початку 2026 року, коли завершиться перехідний період, зросте вартість товару, що імпортуються в рамках цієї системи, якщо експортери не зможуть довести, що сплачували за викиди СО2 у себе в країні. Хоча наразі нема обов’язку сплачувати податок для імпортерів, але їх можуть штрафувати, якщо вони не подадуть відповідний звіт», - повідомила радниця DI Анна Іпсен Ніесен. За її словами з 2026 року компанії мають бути зареєстровані як імпортери в рамках СВАМ, інакше не матимуть змоги імпортувати.

У Данії уже визначений на національному рівні відповідальний орган за реалізацію нових правил – це Данське енергетичне агентство, яке також займається системою торгівлі викидів і в значній мірі знайоме із законодавством та системою розрахунків. Данське енергетичне агентство комунікує з місцевими підприємствами, митницею країни та Управлінням з питань бізнесу Данії, напрацьовують спільний механізм і надають роз’яснення. Для європейців це все ж таки легше – схожі xl-таблиці щодо викидів парникових газів в ЄС використовують вже біля 20 років і є досвід на рівні різних ринків і виробників, - пояснив економіст з енергетичного менеджменту Данського енергетичного агентства Денніс Фабрін. На запитання, яке поставило Данське енергетичне агентство Європейській Комісії щодо того, що робити, якщо експортер не може надати інформацію про викиди, відповідь була дуже чітка – до 31 липня 2024 року можна використовувати дані за замовчуванням, а вже пізніше ні. Ще один важливий факт, який відзначив Денніс Фабрін у своїй доповіді, полягає в тому, що якщо українські експортери вже сплачують за СО2 в Україні – це зменшить витрати імпортерів з ЄС на купівлю СВАМ-сертифікатів.

Данські експерти показали опис даних, які потрібні для СВАМ-звітності і зазначили, що готові допомагати та співпрацювати з українськими компаніями через Федерацію роботодавців України. Також, вони зазначили, що Україні варто включатися в співпрацю з DG-Taxud - Директоратом Європейської Комісії, який визначає митну політику ЄС. .

Керівник нещодавно створеного Офісу зеленого переходу при Міністерстві економіки Офісу Андрій Кітура зазначив, що наразі працюють за двома напрямками:

1) стратегічний – формування позиції України спільно з Міністерством енергетики та Міністерством довкілля щодо СВАМ;

2) прикладні поточні питання, до прикладу, визначення коефіцієнту для обрахунку викидів парникових газів на кіловат електроенергії, що може бути використаним в тому числі і при підготовці звітності в рамках реалізації СВАМ.

Федерація роботодавців України готова виступити майданчиком для більш активного обміну інформацією між державним органом та бізнесом. Це необхідно як для створення практичних, так і стратегічних рішень.

Щоб допомогти українським компаніям адаптуватись до змін в ЄС та зберегти і розширити свої ринки, Федерація роботодавців України вийшла з ідеєю створити окремий інструмент – Кліматичну платформу. В рамках СВАМ

Кліматична платформа розробляє для членів ФРУ цілу низку послуг:
- узгодження законопроектів та проектів нормативно-правових актів (напрацювання спільної позиції) на базі Комітету екології та зеленої економіки ФРУ;
- навчання (тренінги, семінари);
- зустрічі, наради та круглі столи;
- розрахунок карбонового сліду;
- factory-тури;
- технічні рішення(залучення інвестицій, грантів для бізнесу);
- групи в соцмережах та месенджерах (networking).

В найближчі три місяці в рамках Кліматичної платформи запрацює навчальний проект, - повідомила директор Департаменту екології, енергетики та зеленої економіки Ольга Кулик.

Домовились, що за результатами цього спільного засідання сформуємо позиційний документ з пропозиціями наших експертів та виробників і направимо до заінтересованих органів влади.

 * Інформаційно:
Цей механізм був впроваджений з метою встановлення справедливої ціни на викиди СО₂ під час виробництва вуглецемістких товарів, які надходять до ЄС, і заохочення чистішого промислового виробництва в країнах, що не входять до ЄС.
ЄС розглядає СВАМ як спеціальний фіскальний інструмент, який змусить імпортерів з ЄС доплачувати певну ціну за викиди вуглецю при виробництві продукції, що надходить на ринок ЄС з-за меж Союзу, яку сплачують європейські виробники. Відповідно, мета СВАМ – включити у собівартість імпортних товарів ті витрати, які виникли б, якби виробництво цих товарів перебувало під таким самим режимом регулювання парникових викидів, як в ЄС.