Кліматичні цілі ЄС та розширення: ФРУ закликала до «прагматичного союзу» на слуханнях у Брюсселі
11 травня 2026 р. в межах публічних слухань Європейського економічного та соціального комітету (EESC) в Брюсселі на тему «Розширення та кліматична політика ЄС: Досягнення кліматичних цілей у розширеному Союзі», Федерація роботодавців України представила свою позицію, як найбільшого об'єднання роботодавців країни.
Директор Департаменту співробітництва з ЄС ФРУ Тетяна Борисюк виступила у межах панелі, присвяченої шляхам до кліматичної нейтральності в контексті розширення ЄС. Головним меседжем виступу став заклик до балансу між амбітними екологічними стандартами та необхідністю економічного виживання промисловості України в умовах війни.
Кліматична політика як частина архітектури безпеки
Слухання відбулися у вирішальний момент, коли кліматичні амбіції ЄС (скорочення викидів на 90% до 2040 року) структурно переплітаються з процесом вступу нових членів. Тетяна Борисюк наголосила, що для України адаптація до кліматичного законодавства ЄС — це не просто регуляторна відповідність, а стратегічний проект безпеки.
«Ми представляємо понад 8 000 підприємств, які забезпечують 70% ВВП України. Сьогодні наш бізнес працює в режимі виживання, але ми не є пасивними спостерігачами „зеленого переходу“. Кліматична платформа ФРУ у рамках своєї діяльності має надбання та дослідження, які доводять: ми можемо бути драйверами декарбонізації, якщо матимемо відповідні інструменти», — зазначила Тетяна Борисюк.
- Ризики CBAM для воюючої економіки
Було підкреслено, що без гнучкого підходу українська металургія та важка промисловість можуть втратити конкурентоспроможність через брак капіталу на швидку модернізацію під час бойових дій.
- Відбудова як «Зелений план Маршалла»
Реконструкція енергетичної та промислової систем України має стати майданчиком для впровадження новітніх технологій (біометан, «зелена сталь», енергоефективність), що дозволить Україні перестрибнути застарілі етапи розвитку.
- Енергетична децентралізація
Через руйнування великої генерації Україна вимушено переходить до розподіленої енергетики, що повністю збігається з курсом ЄС на декарбонізацію.
У дискусії також взяли участь представники DG CLIMA та DG NEAR Європейської Комісії, представники урядів та громадянського суспільства країн-кандидатів (Молдови та Чорногорії). Учасники обговорили, як розширення ЄС змінить шлях до кліматичної нейтральності до 2040 року та які нові можливості для зниження викидів відкриваються через фазу відмови від вугілля в Україні.
Федерація роботодавців України закликала EESC врахувати в своєму офіційному висновку (NAT/984) необхідність інвестиційних стимулів замість обмежувальних бар'єрів.
«Ми не хочемо, щоб „Зелений курс“ став новою роздільною лінією в Європі. Ми прагнемо, щоб він став фундаментом для стійкої, конкурентоспроможної та об’єднаної Європи, де українська промисловість є не тягарем, а потужним активом», — підсумувала Тетяна Борисюк.
Довідка.
Публічні слухання EESC є частиною підготовки офіційної позиції Комітету щодо впливу розширення ЄС на екологічну політику. Висновки слухань будуть передані до Європейської Комісії та Європейського Парламенту.
