Чому ЄС не застосував форс-мажор щодо України у рамках CBAM?
Федерація роботодавців України постійно зверталась як до Уряду України, так і до Європейської Комісії щодо необхідності застосування права «форс-мажору» по відношенню до українських товарів, які підпадають під дію Регламенту СВАМ.
Нещодавно Федерація отримала відповідь від Генерального директорату TAXUD (далі – TAXUD) Європейської Комісії роз’яснення, чому по відношенню до України не було застосовано правову норму про форс-мажор для України в CBAM, адже ЄС притримується позиції політичної та економічної підтримки, на яку так сподівалися українські підприємства.
У своїй відповіді TAXUD зазначає, що Європейська Комісія визнає: «війна Росії проти України — це виняткова подія. Але навіть у цих умовах Європейська Комісія вирішила не застосовувати положення про форс-мажор у рамках Carbon Border Adjustment Mechanism (CBAM)».
На думку Федерації саме норма статті 30 (7) Регламенту CBAM (положення про форс-мажор) створена для ситуацій масштабних криз.
Проте аналіз аргументації Брюсселя вказує на те, що справа не лише у юридичних критеріях, а у стратегічній логіці ЄС щодо кліматичної політики, ринку сталі та передбачуваності регуляцій. При цьому Регламент CBAM прямо передбачає можливість тимчасових заходів у випадку непередбачуваної та виняткової події, яка не залежить від третьої країни і має руйнівний вплив на економіку та промисловість.
Війна росії проти України безумовно відповідає цим критеріям і Європейська Комісія це визнає як юридичний факт. Але TAXUD стверджує, що українські експортери дуже добре впоралися у перехідний період із поданням звітності, а отже і надалі впораються із вимогами СВАМ, у тому числі економічними. І війна не стала на заваді спроможності українських підприємств відповідати на вимоги ЄС.
Наступним аргументом TAXUD є те, що після вторгнення росії економіка України продемонструвала стійкість. Після скорочення ВВП на 28,8 % у 2022 році економіка України зросла у 2023 та 2024 роках, хоча обсяги виробництва й надалі залишаються значно нижчими за довоєнний рівень. ВВП України збільшився на 5,5% у 2023 році та на 3,6% у 2024 році, однак загальні економічні показники все ще суттєво відстають від довоєнних умов.
У другому кварталі 2025 року майже 15% усіх товарів CBAM, імпортованих до ЄС (у перерахунку на обсяг у тоннах), надійшли з України. У цей період 18,4% імпорту ЄС чавуну та сталі, а також 17,4% імпорту цементу припадали на Україну, що було зумовлено хорошим доступом до ринку ЄС завдяки нашій угоді про вільну торгівлю (DCFTA) та призупиненню дії захисних заходів щодо сталі, погодженому для України на початку війни. Попри війну, Україна є найбільшим експортером товарів CBAM до ЄС за обсягом (у тоннах). Обсяги експорту товарів CBAM з України до ЄС, зафіксовані в Реєстрі CBAM, загалом залишалися стабільними, незважаючи на війну, і навіть зросли з початку 2025 року.
Упродовж 2025 року Комісія доклала значних зусиль для спрощення застосування CBAM для інших країн. Відповідно до нового порогу de minimis, запровадженого в рамках спрощення CBAM, ухваленого 8 жовтня 2025 року, 86% імпорту товарів CBAM з України декларуються в перехідному реєстрі CBAM на основі фактичних показників вбудованих викидів, а не стандартних (дефолтних) значень. Висока спроможність застосовувати систему МЗВ (моніторинг, звітність і верифікація) дозволить імпортерам отримувати вигоду у вигляді нижчого фінансового коригування CBAM, оскільки інтенсивність викидів при виробництві чавуну та сталі в Україні є нижчою, ніж у конкурентів зі сталеливарних країн, таких як Індія та Китай.
Крім того, обов’язок придбання сертифікатів було перенесено на 2027 рік. Ці зміни нададуть імпортерам більше часу для отримання верифікованих даних щодо викидів від операторів. Очікується, що це сприятиме ширшому використанню фактичних даних, оскільки верифікатори матимуть достатньо часу для отримання необхідної документації від виробників із третіх країн та проведення перевірки.
Збільшення використання фактичних показників викидів, імовірно, призведе до зменшення фінансових зобов’язань за CBAM.
Окрім спрощень, запроваджених у межах законодавчого перегляду в жовтні, Комісія додатково спростила механізм CBAM в імплементаційних та делегованих актах, ухвалених у листопаді та грудні 2025 року. Зокрема, ці спрощення передбачають можливість того, щоб верифікатори були створені в країнах поза межами ЄС; можливість розраховувати коригування з урахуванням безоплатного розподілу на основі стандартних (дефолтних) бенчмарків; а також можливість для третіх країн подавати альтернативні дані з метою застосування нижчих дефолтних значень за певних умов. Ці зміни демонструють конкретні зусилля Комісії, спрямовані на спрощення застосування CBAM для третіх країн та їхніх галузей промисловості.
Фінансове коригування CBAM запроваджуватиметься дуже поступово, паралельно зі згортанням безоплатного розподілу квот на викиди в межах Системи торгівлі викидами ЄС (EU ETS). За винятком експорту електроенергії (оскільки для виробництва електроенергії в EU ETS зазвичай не передбачено безоплатного розподілу квот).
За підрахунками TAXUD експорт товарів CBAM становить менше ніж 2% ВВП України. Моделювання показує, що загальний попит на українську продукцію з чавуну та сталі. Інтенсивність викидів при виробництві чавуну та сталі в Україні є близькою до світового середнього рівня та нижчою, ніж у деяких інших виробників сталі з третіх країн, таких як Індія та Китай. Очікуваний вплив на зростання експорту цементу, добрив та алюмінієвої продукції становить відповідно +24%, −25% та −3%. Що стосується експорту добрив зокрема, слід зазначити, що результати моделювання є вкрай невизначеними з огляду на масштабний негативний вплив війни на цей сектор. Загалом, оскільки вплив на більший сектор чавуну та сталі є відносно обмеженим, а експорт інших товарів CBAM становить значно меншу частку української економіки, очікується, що вплив CBAM на ВВП України буде незначним і становитиме −0,01 % до 2035 року.
TAXUD намагається підвести нас до думки про конкурентну перевагу на європейському ринку по відношенню до товарів з Китаю та Індії. Але вистояти підприємствам треба сьогодні в умовах триваючої широкомасштабної збройної агресії росії проти України попри російські удари по об’єктам енергетики, що призводять до скорочення обсягів власної генерації електроенергії та зменшення пропускної здатності магістральних і розподільчих мереж, мобілізацію кадрів, збільшення вартості сировини, девальвацію національної валюти та обмежену спроможність надання державної підтримки/допомоги українським підприємствам для реалізації проектім модернізації та/або декарбонізації.
Підкреслюємо, що ми навели дані, які отримали від Європейської Комісії.
За розрахунками Федерації від функціонування СВАМ наша економіка понесе значні економічні втрати, зокрема загальне падіння ВВП України на 4,8 % у 2026 р. Станом на 2030 – 2034 рр. негативний ефект для ВВП може сягнути 6,1 – 6,3 %. В абсолютному вимірі це тотожно падінню ВВП на 8,7 млрд дол. США до 2026 р., 10,9 та 11,3 млрд дол. США до 2030 р. та 2034 р. відповідно (у базових цінах 2023 р.).
Варто зазначити, що деякі українські підприємства вже зараз повідомляються про зупинку власних виробництв, називаючи причинами СВАМ та постійне зростання вартості енергоресурсів. Багато підприємств повідомляють про цілковите «затишшя» з боку європейських імпортерів у попиті на СВАМ товари, вироблені українськими компаніями.
Наступним кроком, який стане справжнім випробуванням для української промисловості стане розширення вже у цьому році категорій товарів, які підпадуть під дію СВАМ. Це, зокрема, частини ліфтів, цвяхи, двигуни постійного та змінного струму, генератири та трансформатори, решітки, сітки, огорожі, обмотувальний дріт на електричних цілей, моторні транспортні засоби, шасі з двигунами для моторних транспортних засобів товарних, кузови для транспортних засобів, металеві меблі, що використовуються в офісах, електричні провідники.
Оцінюючи складність ситуації, Федерація намагається мінімізувати негативний вплив від запровадження СВАМ та розроблює дорожню карту із напрацюванням заходів, які врахують необхідні законодавчі зміни, контакти з українським Урядом, Європейською Комісією, а також здійснюється підтримка у навчанні працівників компаній, як працювати в рамках СВАМ-регулюванні (нами роброблено навчальний курс для представників компаній) та координація співпраці з верифікаторами, які акредитовані або планують отримати акредитацію в державах-членах ЄС для проведення верифікації викидів парникових газів в рамках СВАМ.
